Деякі поради щодо налаштування Ubuntu 12.04

Зразу скажу, що апгрейдився до бети 2, остаточно лихе смикнуло за руки після того, як Double Commander 0.5.4 перезібрали під цей реліз, і відгуки колег-лінуксоїдів були досить теплі.

Оновлення відбулось з глюком – забув повитирати старі ядра з системного розділу, і для установки пакетів не вистачило місця. Апдейтер повисів, повисів, радісно рапортнув про успішне оновлення, і запропонував перезавантажити комп.

Звісно, після загрузки постала плачевна картина, завершувати апгрейд  довелось руцями з консолі.

Попри це, все більш-менш коректно запрацювало, не рахуючи (oh God, why) unity-launcher. Виявляється, геніальні розробники реалізували супер-мега фішку, – щоб висунувся лаунчер треба мишою на край тиснути з певною силою (!) і підводити її туди з певною швидкістю (!), інакше буде потрошки вилазити і сховається назад(!). На щастя, поскручував ці циферки в ccsm до нормальних значень. Можливо, це потрібно для сенсорних інтерфейсів.

Давній баг, думав, що зникне з новою версією, – діалоги вибору файлів GTK не поміщались по висоті екрана. Спочатку придумав костиль – в плагіні compiz під назвою “Windows Rules”  задав умову максимізації вікон по заголовках (title=Browse* | title=Open* | title=Save* | title=*Upload). Та всі комбінації заголовків не вгадаєш, прописувати їх вручну для кожного типу незручно, всі вікна типу Dialog (а саме до таких відносяться GtkFileChooserDialog) розтягувати зле (пробував, досить страшно виглядають), все одно попадаються вікна з підходящими під умову тайтлами, наприклад стандартний діалог firefox скачування файла.

Нагуглена порада змінити параметри цих вікон в dconf-editor->org->gtk->settings->file-chooser до успіху не привела, зате знайшовся файлик ~/.config/gtk-2.0/gtkfilechooser.ini , директивам якого діалоги підчиняються. Далі справа техніки:

[Filechooser Settings]
LocationMode=filename-entry
ShowHidden=false
ExpandFolders=true
ShowSizeColumn=false
GeometryX=100
GeometryY=64
GeometryWidth=960
GeometryHeight=640
SortColumn=name
SortOrder=ascending

Плагіном компіза “Place Windows” розгортаю всі вікна на повний екран, досить зручно навіть для розширення моєї, далеко не нетбучної матриці (1280×800). При цьому в “Windows decorations” варто задати умови для оформлення і затінення віконець:

!state=maxvert

, або

!state=maxhorz

для перевірки умови максимізації по вертикалі і горизонталі відповідно. Для розгорнутих прог не малюється оформлення та тіні, що помітно додає швидкості рендеринга інтерфейсу. Після відключення плагіна “Windows Rules” зник баг з чорним фоном notification area (aka system tray), що дуже добре, але яке відношення мають один до одного – не шарю.

В “Unity plugin” є циферка в відсотках, вказавши яку можна за доп. Unity розгортати вікна, які розміром більші за задане значення в відсотках. Така фіча працює, але глючить, як і належиться юніті. Тобто таке вікно спочатку розгортається на весь екран разом з меню і заголовком, потім вже перемальовується розгорнуте і без заголовка. Дурнувате мигання, нащо було це реалізовувати без можливості відключення, ще і по замовчуванню 75% робити (в результаті 100% звело зусилля юніті нанівець, що і потрібно було).

Улюблена няшна тема оформлення eGTK, 3 версія якої нещодавно релізнулась, не підтримує оформлення нової версії Unity-greeter в lightdm, поклав Ambiance. Гарний діалог логіна, молодці дизайнери.

В Wine 1.4 після появи декількох віндових вікон, падав чомусь gtk-window-decorator, ну це таке. Знайшов галочку в Workarounds компіза, може стане краще.

Видалив геть unity-music-lens, бо ця байда стартувала якийсь демон, який жер 50 мб пам’яті, сволоч.

В решті все працює стабільно, швидко (тук-тук-тук).