Реанімація базової душі

Сидячи цієї ночі на радіостанції у 24 школі, потрошки клеїв регіональний радіоаматорський ресурс, і вів неспішні бесіди на тему перспектив і взагалі життя. Справа дійшла до заливання тематичних фото, що успішно і з ентузіазмом робилось. О другій ночі хворий на простуду організм, підкріплений кількома літрами чайку з бальзамом, запрагнув ще фотоматеріалів. Вони були, але на АТА вінчестері комп’ютера, який перебував у стані стагнації. Спроби підключити диск до іншої машини успіху не мали (несумісність нового вінта зі старою мамкою), тож народилась божевільна ідея повернути до життя його рідний хост.

Діагноз не те, щоби екзотичний, але досить неприємний:

От така біда

Таким чином, на цьому етапі лунав хрипкий звук спікера, і BootBlock намагався робити безуспішні спроби прочитати флоппі-дискету. З усіх клавіш працював лише Enter. Комп’ютер не дуже крутий, Pentium III 550, але для роботи з апаратурою і навчання дітей цілком підходив, тим більше, що іншого не було. Має в собі дві відеокарти (PCI та AGP), відповідно, два монітори. І вихід з ладу такого цінного бійця наніс відчутний удар по колективній радіостанції.

Невтомний трудівник

Першим ділом підозрілим виявився блок живлення, бо під його пильним годуванням вже одна мама відлетіла у небеса. Його кабеля були зневажливо витягнуті з молексів, і місце зайняв інший ампутований орган гарантованої тайваньської якості. Результатів це не дало, так само, як заміна батарейки, обнулення CMOS, запуск без оперативки бадьоро запікав кодом помилки.

Закуривши, прикинув наявні ресурси, якими можна зарадити біді:
1. 250 г “Прикарпатського бальзаму”, 1 кг цукру, десяток пакетиків чаю і пачка цигарок. Вода з крана в асортименті;
2. одна 3.5″ дискета, невідомого походження, випадково виявлена в одному з дисководів;
3. ноутбук, цінними ресурсами якого були GPRS інтернет і USB порт;
4. древній Pentium II, позаяк, USB порти там були, так само, як і флопік.

Маючи такий набір інструментів, вирішили ризикнути.

Постало питання ідентифікації мами. З помітних надписів виявили лише “2000 YEAR COMPLIANT” та “MADE IN TAIWAN”, що, звісно ж моделлю плати бути не могло, і гугл допомогти не дуже був годен. Натомість, наклейка на мікросхемі EEPROM була більш інформативна, англомовні форуми повідомили, що мама сі називає Chaintech 6ATA4 з заводською прошивкою версії 1.00. Гм, вже щось.

Всередині

Мікросхема BIOS

На операційному столі

Тому наступним кроком стало (нізащо не вгадаєте) ввести в пошукову форму гугла повідомлення про помилку Тут бідолашні власники такої мами волали про допомогу, і отримували інформацію від гуру – підсунути флопік з файлом прошивки і програмою-флешером AWDFLASH.EXE. Такі факти відкривали майже безмежне поле для експериментів, якби не гриби. В форумних постах радили на загрузочну DOS дискету записати ці файли, і скласти особливим чином AUTOEXEC.BAT для автоматичного запуску флешера.

Сказано – зроблено. Єдина наявна дискета була протерта від пилюки, вставлена в ротик робочого компа, і піддана процедурі

format a:

яка зазнала краху через пошкоджену нульову доріжку.

Не слід забувати, що стратегічний запас чаю, бальзаму і цигарок робив свою справу, тому після активізації спогадів дитинства було знайдено і урочисто скачано програму fformat_3_05.exe.

Ліричний відступ: хто пам’ятає цю магічну утиліту, яка йшла в один ряд з 800.COM і PU1700.COM? Вона робила чудеса… Вона форматувала усі можливі дискети в фантастичні формати, розмічала їх, незважаючи на пошкоджену нульову доріжку, крім того в boot sector розміром 512 байт записувала загрузчик з преферансом і перлинками псевдографікою, звуком, вікном і кнопкою “ОК” (!!!)

FFormat

Не підвів fformat і в цей раз. З п’ятої спроби дискета без жодного беда була визнана робочою і надалі піддавалась всім звичним маніпуляціям. З WinXP фінт вушками

sys c: a:

не вдався, що і не дивно, тому з контекстного меню “My Computer” зроблено завантажувальну MS-DOS.

Хвацькими різкими рухами скачано на ноуті перший-ліпший AWDFLASH.EXE, BIOS материнки під назвою 6ata4b01.bin, флешкою перенесено на комп-володар флопіка, там записано в корінь дискети. Також, чесно вірячи інструкції, в корені ж утворився AUTOEXEC.BAT

@echo off
if exist oldbios.bin goto old
awdflash.exe 6ata4b01.bin oldbios.bin /py /sy /cc /cp /cd /sb /r
goto end
:old
awdflash.exe oldbios.bin /py /sn /cc /cp /cd /sb /r
:end

Була-не-була. Вставляю диск, перезавантажую комп і маю пшик. Кака била, кака єсть, кака і астанєтся.

Але не слід забувати про стратегічний резерв! Вставляю диск назад в робочий комп, а вона… не читається. Нічого, лише не здаватись. Знову повторюю процедури форматування, записую всі файли, шукаю інший флопік, підключаю до пацієнта, і маю прогрес. Вже дискета читається, лишень скромне повідомлення

ERROR -- Load AWDFLASH.EXE Failed

псує таку бажану ейфорію.

То є пороблено, тому, використавши стратегічний резерв, припускаю, що досить логічним мало би бути наявність під мами кожного виробника свого специфічного флешера. Офіційний FTP ftp://www.chaintech.tw файлів вже не містить Шукаю дзеркала, і таки знайшов:

Дзеркало

Там є прошиватори: скачати, флешка, перейменувати, дискета, вставляю, і стається диво

AWDFLASH

Окрилений успіхом, безрезультатно гуглю, чому ж не вводиться з клавіатури ім’я файлу-образу BIOS, і чому запитує, адже в автозагрузці прописано. Пробував видаляти всі файли, окрім COMMAND.COM, IO.SYS, MSDOS.SYS, AWDFLASH.EXE, 6ata4b01.bin. Нє-а. Вичитав, що DOS на дискеті потрібен для оновлення системи вводу-виводу, при аварійному відновленні через BootBlock запустається лише AWDFLASH.EXE, і все. Далі. Той образ, який лежав на диску, є тестувальною бета-версією біоса, про що прозоро свідчить версія з імені файлу b01 З безцінного дзеркала стягнуто 6ATA4428.BIN.

Така вийша дискетка

Знов готується дискета, і вуаля! Пішов процес. Під час прошивки кілька раз комп’ютер перезавантажувався, але врешті все вийшло, і короткий писк повідомив про вдячне проходження POST. На годиннику 6:15 ранку.

Живий

Тепер загрузився з дискетки в православний DOS, і бекапить прошивку

P.S. Замінив в компі БЖ і флоп.

Ампутовані

P.P.S. А фотки так і не переписав.