Ubuntu – система проста як двері, не для тру лінуксоїдів. Але linux, причому можна працювати, а в мене постійно проблеми з запам’ятовуванням різношерстних конфігів і консольних команд з ключами. Колись збирав ядро, та там також його конфігурувати то довгенько, та й стільки опцій, що для різного заліза це потрібно робити хіба в рамках основного заняття.
Почались пригоди після апдейту ядра до 2.6.31-4.22. Відвалився CDMA модем. Щось натворили в драйвері usb-serial і він не хотів і не конектився. Черговий раз пожалкував, що визвався тестувати альфу, але зітхнув і поліз до Google.
Накатав багрепорт, потім побачив, що занадтов вузько описав проблему, бо така біда вже в людей траплялась, і зліпив його з існуючим багрепортом. Випадково наткнувся на такого ж бідолаху, але мудрішого дещо. На убунтуфорумі вирішив проблему. Зацікавив саме спосіб вирішення – встановлення ядра незрозумілої версії 2.6.31-999, причому чомусь daily. Гм, теж хочу таке, щоб працювало.
Після 15 хв гуглення наткнувся на сторінку вікі, де описуються mainline ядра. Виявилось, для полегшення тестування і просто різноманітності щодня збираються ванільні ядра, тобто без патчів ubuntu, але з їхнім конфігом. Вони кошерно подані у вигляді deb-пакетів для платформ i386 та x86_64. Розробники чесно попереджують, що може бракувати деяких драйверів, але можуть бути відсутні або пофіксені баги. Лежать по версіях акуратно тут, останню версію можна взяти з http://kernel.ubuntu.com/~kernel-ppa/mainline/daily/current/. Зручно і акуратно.
Для фанатів можна взяти вихідні коди.
Пакети були успішно скачані і встановлені, система з ваніллю в серці успішно завантажилась, все працює, включно з модемом. Суб’єктивно трошки менша оптимізація по швидкості, але то деталі. І так колись в mainstream пофіксять.