Танцюємо самбу

Взагалі, маю звичку записувати різні штуки, які потрібно буде потім згадати. Спочатку для цієї мети запускав gedit, писав туди і зберігав на робочому столі. Потім спробував gnotes, і здобув щастя. Одним із записів є параметри запуску smbmount. Тож поділюсь досвідом, і розповім, як користуюсь ресурсами локального мережевого сервера, виходить досить зручно. Нічого особливого, просто такі практичні описи досить цікаво читати в плані переймання досвіду.
Гудить сервачок під столом, на ньому вінда хрюшка крутиться вже ось четвертий рік. Так вийшло, що в ньому є три вінчестери, – один системний, один з даними, один temp. З’єднуюсь з машиною по RDP, друкую трошки цікаво, файлики передаю по samba.
В Gnome є з коробки інструменти для роботи з мережевими серверами, серед яких і samba. Недолік цього такий, що файли видно лише в Nautilus… Ну і в програмах, які працюють з GVFS. Улюблений Double Commander такого [в моїй конкретній конфігурації] не вміє.

pyNeighborhood

pyNeighborhood

Не біда, на допомогу приходить розуміння linux як такого, значить треба примонтувати samba-шару. З іншого боку, в консолі це робити щоразу буде незручно. Погугливши, віднайшов гуй під назвою pyNeighborhood, в репозиторіях убунти є. Сканує мережу, і можна примонтувати кудись шару.
Права доступу на віндовій машині гостьові, єдине, що варто прописати параметри samba-клієнта:

-o rw,uid=majesty,codepage=cp866,iocharset=utf8

По порядку, rw вказує, що потрібно монтувати на читання і запис, uid це локальний юзер, який стане власником файлів, codepage це кодування імен файлів на віндовій машині, iocharset – кодування на клієнті. Також при бажанні можна вказати і gid – групу власника файлів.
Також мав халепу із оглядом машин в мережі, виявилось, чомусь блокував файрвол firstarter, хоча правил задано не було, використовується суто з метою роздати нет на віндову машину.

Double Commander

Double Commander

Таким чином, накопичувача на 64 Гб в робочому ноуті цілком вистачає, навіть забагато. Домашній сервер зручна штука.

This entry was posted in GNU\Linux, Windows, Просто інформація. Bookmark the permalink. Post a comment or leave a trackback: Trackback URL.

3 Comments

  1. Posted 06.10.2010 at 08:47 | Permalink

    трішки використовував pyneighborhood… потім забембався: щоразу відкривай той gui та йорзай там мишкою нескінченно… звик монтувать в терміналі (tilda, guake чи yakuake відкривається одним тиць в клавіатуру) простим скриптом, в якому приблизно таке. маю щастя. коли поборю лінь — треба ще налаштувати автоматичне відмонтування при засинанні чи виключенні, бо підключена шара інколи створює проблемки.

  2. Strange_V
    Posted 06.10.2010 at 08:57 | Permalink

    Друже, ти б ще про налаштування самба сервера написав, ціни б не було :)
    Недавно бавився з ним, але потім подумав, що вінди й так в мережі нема, й заюзав NFS.

    • Posted 06.10.2010 at 16:43 | Permalink

      Насправді, колись страдав дурницями, типу самба сервера в домашній мережі. Сервер працював, і з віндової машини туди можна було достукатись і мінятись файлами. Троха вкурвило, що для автоматичного пошуку треба ставити якісь штуки типу winbind чи avahi, тому зніс геть.

Post a Comment

You must be logged in to post a comment.